Веселий галас відвідувачів заполонив простір теплого сонячного дня. Гостинна коробочка металася в усі боки, намагаючись вчасно виконати замовлення. Біля барної стійки скупчився натовп, змучений спрагою, в очікуванні своєї черги, щоб отримати келих благородної рідини. Невеличка вивіска «Пиво від коробочки Since 1715» скрипіла під поштовхами легенького вітру. Ті, що вже отримали замовлення порозсідалися за столиками, та зі щасливими обличчями смакували пиво. Коробочка вийшла зі службового приміщення, тримаючи в одній руці піднос з пляшками, а на іншій тримаючи рушничок. Біленький фартушок зав’язаний навколо талії та звисав майже до землі, прикриваючи маленькі ніжки. Підходячи до столику, коробочка ставила пиво та на все горло викрикувала: «ВАШЕ ЗАМОВЛЕННЯ!», що іноді дуже лякало відвідувачів, але то була частина дійства.
На низеньку сцену вибігла коробочка у чорному фраку. То був місцевий поп-виконавець, що страждав зірковою хворобою та алкоголізмом. Отримавши зразу ж море оплесків, він вклонився люблячій публіці та почав співати, не дочекавшись поки музики налагодять інструменти. Згодом почала грати весела музика. Величезний ажіотаж, море вигуків, свистів та оплесків викликала поява танцівниць у коротких спідницях та яскравим макіяжем. Налюбувавшись гарними тілами коробочок-танцівниць чоловіки коробочки згадали про існування своїх жінок, та по відвертались від сцени, та ще й поп-виконавець кудись зник. Згодом танцівниці спустились зі сцени та почали кружляти поміж столиками. Жіночки тим часом злісно поглядали на своїх чоловіків.
Почало темніти. Публіка потихеньку розсмоктувалася. Незабаром все стихло. Самотні столики підпустили до себе лише прибиральницю.
На задньому дворику бармен та офіціант, ковтаючи пиво, сиділи на сходах. Смалили цигарки. Видихали дим. Дивились, як той розвіюється у просторі. Прощались із сонцем, проводжаючи ще один прожитий день…