Знову вона за своє.Чому?Не знаєшь?!А я певно здогадуюсь.Бо мабуть так треба.Бо так вже написано,побачено,вказано,сказано.Знову вона.Вона,вона,вона.
Голова моя!Вона не дає мені спокою.Лише мені?!Та ні ж.Усим.Усим?!Та ні ж.Не всим.Деяким взагалі абищо,аби з ким,аби де.А вона так не може.Вона...Одже й я.Хоча.Вона окремо.Мені іноді так здається.Я повинуюсь їй.Належу.Хоча...Ні,належу,навіщо брехати собі,тобі,йому,їй,усим.
Божевілля якесь.Чи не якесь,а добре визначене?!Не знаю,погано думається о першій ночі.Взагалі навіщо думати в таку годину я не розумію.І кожну ніч о пів на першу думаю про це.Порушую...
Вбити...Мене чи її.Не знаю.
Відвезти у інше місто.Її...Ні.Мене.Й покинути там.Забути,як прочитану газету на лавці в парку.Можливо щось та й вийде.
Божевілля...
Свавілля...Кожному своє.А якщо ото твоє є чиєсь своє.
Безглуздя...Вимкнути.Мене.Щоб заткнути її.
Бачиш як все раазом.Назавжди.Стиснено.Стисло.
Відформатувати.Ампутувати.Вирізати.Викинути.Утилізувати.
В лікарню.В пекарню.В пеклооооо.......
Настрій.Не стій.У стрій.Швидко!
Слухаюсь.Пишу.Не йду.Спати.
Закінчити.Підвести.Риску.Смужку.
Не думати.Не мріяти.Не жити.
КРАПКА