Набридло писати тут.Що захотілося пограти в модних і цікавих?Так,ми ж не такі.І тоді виникає думка:Навіщо ж все це тоді?Для кого?Для себе?!Так воно мені не потрібно тисячу років.Просто написала,виклалась.Так-так,інода легшає,а іноді...Іноді я пишу, і мов навіжена починаю жити тим,що вивалилось з глибинки душі і впало на клавіатуру.Хтось зрозуміє це як творчість,хтось як навіженність, а я....А я навіть не думаю про це.Коли сідаю писати,я навіть не ставлю собі на меті писати про щось конкретне,просто сідаю і пишу.Ось як зараз.Щось вдарило там і пишу українською.Хоча чому дивуватися,адже ми живиме в своїй країні і чому б не писати.
Гаразд,годі вже про це.Думки погані,спрямовані проти самих себе.Треба їх утилізувати, поки не піздно.
Все набридло...Не хочу уже и на украинском писать.Что,патриот проснулся,да?Фак тебя,только здесь и просыпается.
А в голове может пена....А может маятник...Тик,так,тик,так....